То що ж таке Compiz (чи Beryl)? Це насправді менеджер вікон який для відображення елементів інтерфейсу використовує OpenGL і як наслідок можливості графічного процесора вашої відеокарти. В Ubuntu він активується через Система -> Параметри -> Desktop Effects, якщо у вас на цей момент ще не стоїть відеодрайвер з підтримкою 3D, то система встановить його автоматично. Після цього замість стандартного гномовського менеджера вікон Metacity активним стане Compiz. Можна також самостійно встановити Beryl, прочитавши на офіційному сайті як це зробити, тоді у вас з'явиться просто ще більше ефектів.
Ідея насправді логічна. Велика потужність сучасних комп'ютерів і зокрема графічних процесорів по максимуму використовується хіба в іграх. То чому б на відеокарту не перекласти малювання інтерфейсу? Сказано зроблено, подивимося ж на можливості цього інтерфейсу.
Звісно ж різницю помітно відразу. Навколо меню з'являється тінь, згортання і розгортання вікон супроводжується графічними ефектами. Якщо підвести мишку до кнопки на панелі задач, то біля неї відразу ж з'явиться маленьке зображення даного вікна. Якщо спробувати переміщувати вікна, то вони при цьому деформуються так як мовби виготовлені з желе. Більше того, потягнувши мишкою заголовок вікна за куток можна відхилити його як листок паперу і побачити, що ж діється ззаду.
Ще одним важливим нововведенням є куб (Ctrl+Alt+Left Mouse Button). У даному випадку віртуальні робочі столи розміщуються на гранях кубу, його можна крутити як завгодно, переміщувати вікна між гранями кубу та ін. При цьому якщо на якійсь із граней буде запущено наприклад відеопрогравач, то програвання відео не буде зупинятися як би ви той куб не крутили.
Звісно ж різним вікнам можна задавати прозорість (Alt+Mouse Wheel). Можна зробити вікно негативним (Win+N), а можна інвертувати кольори всього екрану (Win+M). Можна збільшити зображення на екрані так як мовби ви розглядаєте його під лупою (Win+Mouse Wheel). Та багато іншого.
Якщо говорити про реально корисні речі, то потрібно згадати про механізм перемикання між вікнами з допомогою Alt+Tab з новим зовнішнім виглядом.
Ще одна зручна функція - Scale. Це аналог функції Expose з MacOS X. Достатньо наприклад підвести мишку у правий верхній кут і всі відкриті вікна миттю зменшать свій розмір щоб поміститися на екрані. Тепер можна вибрати те вікно яке потрібно і всі вікна знову повернуться до своїх минулих розмірів.
Beryl дозволяє ще підключати додаткові плагіни з допомогою яких можна задавати анімацію вікон (можна наприклад вказати щоб при згортанні вікон з'являвся б вогонь який би спалював вікно), можна включити ефекти води (наприклад на робочому столі будуть розбігатися круги немовби від крапель дощу), можна також заставити на робочому столі йти сніг. Та багато чого можна. Звісно ж теми оформлення також можна змінювати, в Інтернеті їх повно.
Немає коментарів:
Дописати коментар