субота, 13 березня 2010 р.

Цікаві скрінкасти про Ubuntu на YouTube

Канал користувача gotbletu на YouTube є підбіркою цікавих скрінкастів зроблених автором, які присвячені Ubuntu. Можна знайти огляди цікавих утиліт та різноманітні підказки щодо налаштування системи. Якщо хто ще не бачив - рекомендую.



Лінк: http://www.youtube.com/user/gotbletu

Що нам покаже Ubuntu 10.04

Нова версія Ubuntu, вихід якої планується на кінець квітня принесе з собою ряд цікавинок. У даній статті я хотів звернути увагу на поточний стан розвитку дистрибутиву. Багів звичайно поки досить багато, деякі речі виглядають явно недоробленими, але результат обіцяє бути цікавим.

Відтепер основний колір Ubuntu вже не коричневий, а фіолетовий. Основна тема також дуже суттєво перероблена.


Загалом нова тема радує, мене у всякому випадку. Але одна річ викликає здивування - перенесення кнопок керування вікном з правої на ліву сторону заголовка. Імхо не варто було цього робити, у такого рішення більше мінусів ніж плюсів. Зрозуміло, що MacOS X багатьом не дає спокою, але там все таки інша організація інтерфейсу тому й кнопки зліва є логічними (та й їх порядок там інший). Можливо правда до релізу користувачам запропонують альтернативу. Ще одна цікава зміна - тепер вікна можна переміщувати тримаючись мишкою навіть за область меню.

Багато аплетів на верхній панелі помітно модифіковано. Наприклад меню вимкнення/перезавантаження та вибору статусу рознесені по різним аплетам. Звертає увагу на себе інтеграція з соціальними сервісами (Twitter, Facebook та ін.). Дуже радують мінімалістичні іконки, тут їх стало більше ніж у 9.10. Мені вони дуже подобаються бо абсолютно не напряжні.


Перемикач розкладки клавіатури тепер з'являється на панелі автоматично коли ви додаєте в систему другу розкладку (і це логічно). Також перероблено багато діалогів налаштувань, як наприклад діалог керування користувачами чи утиліта керування дисками, а файловий менеджер Nautilus віднині може працювати в двохпанельному режимі.


Дещо змінено набір програм. З поставки Ubuntu 10.04 прибрано Gimp, а замість страшнючого XSane для роботи зі сканерами додано більш простий і зручний Gnome Scan, також з коробки доступний Gwibber. Крім того до поставки включено редактор відео Pitivi.

Суттєвих змін зазнав Ubuntu Software Center. Він не лише тепер краще виглядає, але реально став зручніше у роботі.


Зверніть увагу на напис на кнопці: Install - Free. Думаю, буде цілком логічно, якщо через деякий час ми зможемо побачити в Software Center і платні програми. Як на мене, то наявність зручної системи дистрибуції платних програм було б дуже серйозним плюсом для Ubuntu, як десктопної ОС.


Досить інтригуюче виглядає новий розділ в Rhythmbox. На мою думку важливість появи Ubuntu Music Store важко переоцінити і зовсім скоро ми повинні будемо його побачити.


На жаль з Ubuntu One у мене так і не наладились добрі відносини. Маю надію, що його таки доведуть до того стану щоб він став реальною альтернативою для Dropbox.

Загалом вибраний Ubuntu вектор лише радує. Думаю, що певний рівень комерціалізації буде лише на користь, та й модель монетизації проекту тепер стає цілком ясною. Це добре.

неділя, 17 січня 2010 р.

Як об'єднати два PDF файли в один

Іноді виникає задача коли потрібно взяти певні сторінки з різних PDF файлів і згенерувати на їх основі новий файл. У мене така ситуація виникла коли потрібно було склеїти декілька сторінок підготовлених в OpenOffice з рештою документу згенерованого LaTeX. Як виявилося, все робиться досить просто якщо взяти на озброєння консольну утиліту PDF Toolkit.

Офіційний сайт: http://www.accesspdf.com/pdftk/

Встановлюється дуже просто:

sudo apt-get install pdftk


Користуватися також абсолютно не складно. Наприклад у мене є файл title.pdf з якого я хочу взяти сторінки 1-2 і файл report.pdf з якого потрібно вибрати сторінки 3-65, а результат записати у файл combined.pdf. Тоді виконуємо наступну команду:

pdftk A=title.pdf B=report.pdf cat A1-2 B3-65 output combined.pdf

Тобто формат цілком простий і зрозумілий. Утиліта має і ряд інших функцій (наприклад можна змінити орієнтацію певної сторінки) про які можна прочитати на сайті або набравши man pdf.

пʼятниця, 15 січня 2010 р.

Rhythmbox та плагіни

Однією з сильних сторін плеєра Rhythmbox є підтримка сторонніх плагінів, що дозволяють розширювати його функціональність. Каталог з доступними плагінами можна знайти за наступною адресою: http://live.gnome.org/RhythmboxPlugins/ThirdParty

Зазвичай плагіни розповсюджуються у вигляді архівів, які достатньо просто розпакувати у каталог ~/.local/share/rhythmbox/plugins, перезавантажити плеєр і потім включити їх через меню Правка->Модулі.

Наприклад, якщо встановити плагін 10 Band Equalizer ви отримаєте еквалайзер. Взяти плагін можна за наступною адресою: http://www.lirmm.fr/~morandat/index.php/Main/Tools



Ще один цікавий плагін - Desktop Art, який дозволяє відображати обкладинку поточного альбому та назву пісні на вашому десктопі (як це виглядає, видно на скріншоті). Його можна взяти тут: http://nedrebo.org/code/rhythmbox/desktop_art/

Рекомендую переглянути список доступних плагінів, можливо і вам дещо сподобається.

середа, 13 січня 2010 р.

Короткий огляд Lenovo ThinkPad SL500

На днях зробив собі подарунок - ноутбук Lenovo ThinkPad SL500. У моєму випадку це SL500 622D718 - одна з найдоступніших комплектацій ThinkPad яку зараз можна знайти. У Полтаві він мені обійшовся у 4320 грн.



Сказати, що комплект поставки мінімальний, значить нічого не сказати - у коробці можна знайти лише сам ноутбук, акумулятор, зарядний пристрій та тоненьку інструкцію. Про дизайн коробки говорити нічого, оскільки його нема. Комплектація також досить скромна:

Процесор: Intel Celeron Dual Core T3100 (1,9 GHz)
Оперативна пам'ять: 2 Gb DDR2 (хоча чіпсет підтримує DDR3)
Жорсткий диск: 320Gb
Відео: Intel GMA X4500
Монітор: матовий, WXGA (1280x800)
У наявності є WiFi, DVD-RW привід і на цьому фактично все. Bluetooth та веб-камера - відсутні.

Взагалі, ноутбук справляє дуже приємне враження, корпус зібраний якісно і відчувається досить монолітним. Єдине, що не в'яжеться з брендом ThinkPad - це глянцева верхня панель, вона виглядає непогано лише до першого доторку, а потім з задоволенням збирає відбитки пальців. Але за такі гроші можна багато з чим миритися і тут радує те, що насправді плюси ноутбука набагато переважають його мінуси. До ще одного такого мінуса можна віднести не зовсім легкодоступні роз'єми по бокам корпуса, оскільки дизайнери намагалися за рахунок скошених знизу країв спробувати зменшити візуально товщину ноутбука, яка насправді складає майже 4 см.


До плюсів же можна віднести наступне:

  • Міцний корпус з характерним класичним дизайном ThinkPad, що не змінюється останніх років 15. При цьому не дивлячись на візуальну масивність вага ноутбука є звичною для 15" класу - дещо менше 3 кг.

  • Матовий екран.

  • Трекпоінт - цей червоний джойстик у центрі клавіатури виявився настільки зручним, що й мишку підключати не обов'язково. Про тачпад тут можна не згадувати - він також тут є, він майже ідеальний, але я реально закохався у трекпоінт. Це дійсно дуже зручна штука.

  • Клавіатура. Вона просто класна, одна з тих коли бажання купити до ноута зовнішню клавіатуру просто не виникає. Картину правда дещо портить клавіша Fn на тому місці де на мою думку мав би бути Ctrl, але це справа звички. Зате у цієї клавіатури є ще один серйозний плюс - дренажна система, задача якої вберегти ноутбук у випадку якщо якщо ви проллєте на нього своє улюблене пиво (дренажні отвори можна спостерігати на нижній панелі).

  • Рівень шуму. Не дивлячись на те, що вентилятор на мій погляд ніколи не вимикається, він крутиться на досить низьких обертах і жодного шумового дискомфорту не дає. Це разючий контраст з моїм старим десктопом, з недавніх пір для мене рівень шуму є одним з найважливіших критерїв вибору техніки.

  • Гріється ноутбук також слабо. Зверху нагрів майже не відчувається, лише низ корпусу з лівої частини стає теплим. Але дискомфорту знову ж таки не виникає. Мій Eee PC гріється набагато сильніше.

  • Компактний блок живлення, не набагато більший за блок мого Eee PC.

  • Пристойні як для ноутбука даного цінового діапазону звукові динаміки.

  • Легкість обслуговування. Більша частина компонентів знаходиться під знімними заглушками. Для того щоб наприклад замінити DVD привід чи жорсткий диск - достатньо відкрутити один гвинт. До вентилятора процесора також можна добратися знизу знявши заглушку, що кріпиться парою гвинтів. Нічого не заліплено гарантійними наклейкам. На сайті Lenovo можна завантажити інструкцію по обслуговуванню і розборці ноутбука. Відношення виробника до можливого апгрейду є досить лояльним.



Я спеціально брав найпростішу комплектацію, яка включає лише те, що мені необхідно. Швидкість даної конфігурації цілком достатня для моїх задач - інтернет/мультимедія/програмування і т.д. Любителям сучасних 3D ігор краще звернути увагу на більш дорогі конфігурації.

Аналогічно спартанському вмісту коробки, вміст жорсткого диску аналогічний - жорсткий диск виявився нерозміченим. Навіть DOS тут немає.



Я встановив на SL500 Ubuntu 9.10. Тут потрібно звернути увагу, що серія SL відрізняється від інших ThinkPad, які завжди були дружніми до Linux. Загалом можна сказати, що Ubuntu встановлюється без бубна, але є наступні моменти:

  • Ряд коротких клавіш не працюють з коробки. Це стосується наприклад кнопок регулювання гучності зліва від клавіатури. Для того щоб вони запрацювали потрібно активувати модуль ядра lenovo-sl-laptop. Це не важко, бо ядро Ubuntu вже зкомпільовано з його підтримкою, тому все, що потрібно зробити - це дописати рядок lenovo-sl-laptop в кінець файлу /etc/modules і перезавантажитись.

  • Кнопка Lenovo Care залишається неробочою, наскільки я зрозумів вона не генерує коду.

  • Вимикач безпровідних інтерфейсів у передній частині корпусу схоже WiFi не вимикає. Хоча можна для того ж використовувати комбінацію Fn+F5. Світловий індикатор, який повинен би показувати, що WiFi включений не світиться.

  • Я не знайшов способу завести HDAPS. Це система, яка слідкує за вмонтованим акселерометром і у випадку небезпеки віддає жорсткому диску сигнал паркувати головки. На жаль, дана система реалізована програмно і драйверів для Linux для серії SL наразі немає.



Втім, все інше працює, тому Lenovo SL500 я б рекомендував тим кому потрібен практичний і зручний ноутбук сумісний з Linux.

понеділок, 21 грудня 2009 р.

Google Chrome for Linux

Нарешті у компанії Google згадали про користувачів Linux і випустили бету свого веб-браузера Google Chrome. На відміну від Chromium, який був доступний нам вже досить давно, бета отримала підтримку розширень, що звичайно є величезним плюсом.



Взагалі Chrome радує. Він звичайно програє у функціональності Firefox з його тонами плагінів чи Opera, але на роль простого і швидкого браузера цілком годиться, а особливо в ньому радує швидкий движок JavaScript.



Завантажити Google Chrome

SoftMaker Office 2008

Німецька компанія Softmaker на днях анонсувала подарунок до різдвяних свят - офісний пакет SoftMaker Office 2008 для Linux та Windows можна завантажити безплатно, перейшовши за наступною адресою: http://www.loadandhelp.de/home-en.html. Достатньо вказати адресу власної електронної пошти і на неї прийде серійний номер. Оскільки ціна даного офісного пакету складає $79,95, то подарунок виглядає суттєвим.



До складу пакету входить текстовий процесор TextMaker, табличний процесор PlanMaker та програма для підготовки презентацій - Presentations. Звичайно я подивився на даний офіс але відверто кажучи залишився розчарованим. На відміну від версії для Windows Mobile, десктопна версія не несе з собою чогось екстраординарного. Так, великі файли MS Office тут відкриваються відчутно швидше ніж в OpenOffice. Але формули набрані в MS Equation стають звичайними малюнками, та ще й не найкращої якості. Взагалі редактор формул у комплекті відсутній, що на мою думку є дуже серйозним недоліком. Підтримка форматів MS Office 2007 з'явилася лише у новому SoftMaker Office 2010, який наразі існує лише для Windows і коштує грошей. Що стосується підтримки ODF, то вона є, але не всі документи відкриваються коректно. Інтерфейс програм досить страшнуватий. Підтримка української мови відсутня як в інтерфейсі так і при перевірці орфографії (російська мова присутня). Можливо звичайно це можна виправити, але так далеко я не розбирався.

PlanMaker сподобався більше за TextMaker. Тут досить непогано реалізовано майстер діаграм, та й імена функцій співпадають з Excel - декому буде корисно.



Власне, я вважаю, що стандартний для багатьох дистрибутивів, а також безплатний OpenOffice.org просто на дві голови краще від SoftMaker Office. Ну, можливо по швидкості роботи таки гірше, але в усьому іншому, що стосується функціональності, мій вибір за OpenOffice. Хоча PlanMaker все таки можна розглядати як альтернативу відверто відстійному Calc, але ж і так існує безплатний Gnumeric. Не думаю, що платний офісний пакет такого рівня як SoftMaker Office здатен здобути хоч якусь популярність на платформі Linux - занадто висока конкуренція з боку безплатних пакетів.